Що буде, якщо не платити кредит

Проблеми при простроченні онлайн-кредиту виникають поступово: спочатку — штрафи та дзвінки, далі — погіршення кредитної історії, колектори й потенційний судовий процес.

Водночас сучасний ринок онлайн-кредитування працює у правовому полі — позичальник має не лише обов'язки, а й чітко визначені законом права.

Пояснюємо, як зазвичай виглядає розвиток ситуації при тривалому простроченні.

Етап 1. Перші дні прострочення: відсотки та штрафи

Одразу після порушення графіка платежів МФО зазвичай:

  • Продовжує нараховувати стандартну відсоткову ставку
  • Додає штраф або пеню
  • Переводить кредит з промо-ставки на стандартні умови договору

Саме на цьому етапі невелика позика може почати швидко дорожчати.

Важливо знати: законодавче обмеження штрафів. Відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" сукупний розмір штрафів і пені обмежується 50% від суми отриманої позики. Змінами, внесеними Законом України №2120-IX, уточнено, що до цього лімту включаються не лише штрафи та пеня, а й інші платежі, пов'язані з порушенням умов кредитного договору.

Наприклад, якщо ви взяли кредит 10 000 грн, максимальний обсяг штрафних нарахувань (штрафи, пеня та інші платежі за прострочення) не може перевищувати 5 000 грн. Водночас відсотки за користування кредитом нараховуються окремо та не входять до зазначеного обмеження.

Етап 2. 30–90 днів: дзвінки, повідомлення та soft-collection

Якщо кредит не погашається на цей момент, МФО переходить до активної комунікації:

  • Дзвінки
  • SMS
  • Повідомлення у месенджерах
  • Email-нагадування

Такі методи називають soft-collection, або "м'яким колектингом", що передбачає спроби врегулювати борг мирно, без суду — хоч і наполегливо.

Що МФО та колектори не мають права робити. Закон №1734-VIII "Про споживче кредитування" (ст. 28–29) забороняє кредитору:

  • Телефонувати боржнику з 20:00 до 09:00
  • Дзвонити позичальнику частіше ніж 2 рази на добу
  • Погрожувати або чинити психологічний тиск
  • Використовувати автодозвон більше 30 хвилин на добу
  • Контактувати з родичами чи роботодавцем без згоди клієнта
  • Поширювати інформацію про борг третім особам

Якщо ці правила порушуються — можна подавати скаргу до НБУ.

Етап 3. Передача боргу колекторам

Після тривалого прострочення МФО може передати борг або право вимоги боргу колекторській компанії. Але навіть колектори сьогодні працюють у межах законодавства.

Всі обмеження щодо дзвінків, тиску, частоти контактів, комунікації з родичами однаково поширюються і на колекторів.

Важливо знати: Закон №1734-VIII передбачає, що колекторська компанія повинна бути внесена до реєстру НБУ. Якщо компанії немає у реєстрі — її діяльність незаконна.

Етап 4. Псування кредитної історії

Більшість МФО передають інформацію про прострочення до бюро кредитних історій практично одразу — впродовж 2 днів з моменту його настання.

При цьому, згідно з Законом №2704-IV "Про кредитні історії", інформація про прострочення може зберігатися в бюро протягом 10 років після закриття кредиту.

Погіршена кредитна історія може впливати на майбутнє схвалення:

  • Іпотеки
  • Автокредиту
  • Банківських позик
  • Кредитних лімітів по картках в банках
  • Нових позик в інших МФО

Крім того, у деяких сферах роботодавці можуть перевіряти кредитну історію у разі фінансово відповідального працевлаштування.

Етап 5. Судове стягнення

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 1054–1056), кредитний договір є підставою для судового стягнення заборгованості. Тому, якщо борг не погашається, МФО може звернутися до суду.

Зазвичай в цьому випадку використовуються два сценарії.

1. Судовий наказ (швидке рішення)

  • Суд може винести рішення у спрощеному порядку без повноцінного судового процесу
  • У позичальника є 15 днів для оскарження наказу, інакше він набирає чинності

2. Позовне провадження (повноцінний суд)

У цьому випадку вже можна:

  • Оскаржувати суму боргу
  • Вимагати зменшення штрафів
  • Посилатися на порушення МФО
  • Перевіряти законність нарахувань

Етап 6. Виконавче провадження

Після рішення суду справа може перейти до виконавчої служби.

Відповідно до Закону №1404-VIII "Про виконавче провадження", в межах виконавчого провадження можливі:

  • Арешт банківських рахунків
  • Списання коштів з рахунків
  • Арешт майна
  • Утримання частини зарплати
  • Обмеження на виїзд за кордон при великій сумі боргу
  • Арешт нерухомості

Ваші права, якщо виникли проблеми з боргом

Навіть у разі прострочень позичальник залишається захищеним законом.

Як діяти у разі проблем із заборгованістю

СитуаціяЩо ви можете зробитиПравова підстава
Нараховані штрафи суттєво перевищують суму кредитуВимагати перерахунок, подати скаргу до НБУ, оскаржити нарахування у судовому порядкуЗакон України №1734-VIII, ст. 21, ч. 2
Надмірні або нав'язливі дзвінки колекторівПодати скаргу до НБУ як регулятора фінансового ринкуЗакон України №1734-VIII, ст. 25, ч. 5 (правила взаємодії, обмеження за часом і частотою) та ст. 26, ч. 1 (нагляд НБУ та розгляд скарг)
Взаємодія з боку колекторів без належного правового статусуЗвернення до НБУ та правоохоронних органівЗакон України №1734-VIII, ст. 26
Потреба у зміні умов погашення (реструктуризація)Подати письмову заяву до кредитора щодо перегляду графікаЗакон України №1734-VIII, ст. 17
Виявлена помилка у розрахунку заборгованостіОфіційне оскарження або судовий спірЗакон України №1023-XII, ст. 22
Належність до соціально вразливої категорії (ВПО, ветерани, багатодітні сім'ї)Ініціювати обов'язкову реструктуризацію відповідно до законуЗакон України №1734-VIII, ст. 7-1, розділ 4